Да уж, как-то раз я решил самокрутку закатить и немножко наширяться, а ещё надумал поучаствовать в битве экстрасенсов, с радостью пополнив кошелек нечестным путём. Разумеется, для этого нужно было сообразить, как достать закладки, подогреть нашу вечеринку немного наркотой и взять некоторый товар на точке.
Так что я отправился в путь, на ощупь и слоупок пошагово поджидая идеальное место для встречи.
| Нарк |
Я |
| Э, пацан! Чё надо? |
Хе, привет! Мне надо взять товар на точке, втыкаешь? |
| Завтра, ёпта, вечером приходи. Буду, дядька! |
Окей, договорились. Заказ оформлять нужно? |
| Стандартный сет, братан, три варианта на выбор. Слабенький, средний и крутой. Что желаешь? |
Давай средний, я хочу чтобы попасть в тему, но не переборщить. |
| Норм, слоупок. Встретимся завтра. Удачки тебе в битве! |
Спасибо, нарк! Буду готовиться. |
Переговариваясь с наркомом, я оформил закладки и получил подтверждение. Сейчас главное было не забыть про битву экстрасенсов. Я был уверен, что благодаря сочетанию умения чувствовать энергию и небольшому подъёму от наркотиков, у меня есть шанс выиграть.
Долгожданный вечер настал, я пришёл на место битвы со своими закладками. Суета, громкая музыка, толпа людей, болтающихся повсюду. Я чувствовал, как адреналин пульсировал в моих венах, а наркодоза подогрела моё настроение.
"Внимание, уважаемые участники! Начинаем битву экстрасенсов! Вам необходимо отгадать предмет, который находится в этом ящике. У вас есть ровно одна попытка."
Все участники, включая меня, сосредоточились на ящике. Я думал о том, что было бы супер круто, если моя интуиция сработает на сто процентов. Я сильно надеялся, что нарк поможет мне в этом сложном деле.
"Готовы? Тогда начинаем!"
Я сделал глубокий вдох, чтобы успокоиться и внутренне подготовиться к своему предсказанию. Затем, заняв нужную позу, я протянул руку к ящику и проникся его энергией.
Мои руки начали дрожать, сердце колотилось, а в голове что-то начало сверкать. Внезапно, ощущение наркотического опьянения стало сливаться с заводной атмосферой битвы, словно я взлетел на новую волну.
Всё происходило так быстро, как будто время остановилось. Но я видел, чувствовал, что ящик - это флакон с codeine. В моей голове открывались яркие картинки, где codeine сверкала и манила меня своим прекрасным действием.
И тут, словно в мгновение ока, я выпалил ответ - codeine! Все замерли, затаив дыхание. Потом раздался аплодисмент и крики восторга. Я сделал это! Я выиграл битву экстрасенсов! Меня окружили люди, хлопавшие меня по плечу и поздравляющие с победой. Я был счастлив.
Этот вечер запомнился мне надолго. Благодаря правильно оформленным закладкам, я сумел наширяться перед важным событием и принять участие в битве экстрасенсов. Я не только получил неплохую прибавку в кошелек, но и узнал, что сочетание наркотического воздействия и интуиции может быть очень эффективным.
Но конечно, я не рекомендую никому вмешиваться в наркотики или участвовать в подобных битвах. Моя история - всего лишь рассказ о том, что произошло со мной и как я почувствовал себя в этой ситуации. Будьте разумны и остерегайтесь подобных авантюр, потому что они могут привести к неприятным последствиям.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!